відродження


відродження
1) (повернення чогось до попереднього стану / перехід до кращого стану після руйнування, нищення / занепаду), відновлення, поновлення
Пор. відновлення I
2) (період розквіту, піднесення науки, мистецтва, літератури в низці країн Європи), ренесанс

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відродження — епоха розвитку європейської культури (XIV XVI ст.), коли відбувається перехід від культури Середньовіччя до культури Нового часу. Термін В. традиційно означає відродження Античності в європейській культурі. Звернення до античної культури властиве …   Філософський енциклопедичний словник

  • відродження — я, с. 1) Розквіт, піднесення чого небудь, що було в стані занепаду або на низькому рівні розвитку. || Відновлення, відбудова чого небудь зруйнованого, знищеного. 2) з великої літери. Період розквіту, піднесення наук, мистецтва, літератури в ряді… …   Український тлумачний словник

  • Відродження — іменник середнього роду історичний період …   Орфографічний словник української мови

  • відродження — іменник середнього роду розквіт; відновлення …   Орфографічний словник української мови

  • Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • гуманізм — (від лат. humanus людський, людяний) система світоглядних орієнтацій, центром котрих є людина, η самість, високе призначення та право на вільну самореалізацію. Г. визнає вивільнення можливостей людини, її благо критерієм оцінки соціальних… …   Філософський енциклопедичний словник

  • Леонардо да Вінчі — (1452, Вінчі, біля Флоренції 1519) італ. художник, вчений, інженер, філософ; одна з центральних постатей Відродження. Л.д.В. автор художніх творів, у яких щонайглибше постали головні устремління та інтуїції Відродження з його намаганням віднайти… …   Філософський енциклопедичний словник

  • надлюдина — людина, яка в духовному і фізичному відношенні виходить за межі людського. Уявлення про Н. укорінені в міфах про напівбогів та героїв . В Античності ідея Н. використовувалася не тільки для опису буття правителя, а й мудреця (стоїки). В епоху… …   Філософський енциклопедичний словник

  • філософія — (від грецьк. φιλοσοφία любов до мудрості) особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є… …   Філософський енциклопедичний словник

  • Русская троица — …   Википедия


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.